Військові аналітики - про ядерну зброю в Білорусі: "Білоруси просто віддають територію росіянам і багатьом ризикують"
С точки зрения НАТО, если будет война между Россией, Беларусью и НАТО, и если будет применено ядерное оружие, то на Беларусь, скорее всего, тоже придутся удары.
У День Волі Володимир Путін заявив про готовність розмістити у Білорусі тактичну ядерну зброю. У виданні «Медіазона» зібрали думки експертів і запитали незалежного військового аналітика, президента польської дослідницької компанії Rochan Consulting Конрада Музику про те, які ризики для Білорусі несе це рішення і що робити з ядерною «спадщиною», коли режим зміниться.
Навіщо Росії розміщувати ядерну зброю у Білорусі
— Росія розмістить близько чотирьох ядерних сховищ поблизу України. Можна сказати, ядерні боєголовки зберігаються і поруч із Білоруссю, тож розміщувати їх у Білорусі немає потреби.
Ми бачимо дві причини, чому це відбувається. Перша — ще більше наблизити Білорусь до російської сфери впливу та збільшити російську військову присутність у цій країні. А друга причина — у тому, щоб змусити США сісти за стіл переговорів та поговорити про архітектуру безпеки в цій частині Європи, про Україну тощо. Але це навряд чи дасть бажані результати.
Яка саме ця зброя
— 10 літаків модернізували, щоб нести ядерну зброю. Ймовірно, йдеться про Су-25. Інший очевидний вибір – ракетний комплекс «Іскандер», який Білорусь отримала кілька місяців тому. У них, мабуть, є близько чотирьох машин. "Іскандер" має подвійне призначення, тому він може виконувати як конвенційні, так і ядерні завдання.
Де потрібно зберігати ядерну зброю
— Путін сказав, що сховище буде готове до 1 липня. Я скептично до цього ставлюся, тому що ми не бачили жодної ділянки в Білорусі, де б нині велися такі роботи. І я думаю, щоб побудувати об'єкт такої важливості потрібно більше трьох місяців.
У Калінінграді є одне сховище, на яке, я думаю, буде схоже на сховище в Білорусі. Навколо об'єкта два або три паркани, пост охорони. Невелика частина об'єкта може бути захована під землею. Частина землі може бути насипана поверх даху, щоб накрити і зробити її стійкішою під час повітряного чи ракетного удару.
Керуватиме об'єктом 12-те Головне управління російського Міністерства оборони: воно відповідатиме за зберігання, обслуговування та переміщення ядерних боєголовок. Таким чином, хоча об'єкт перебуватиме у Білорусі, саме росіяни відповідатимуть за виконання всієї роботи.
З оперативного погляду — білоруси, швидше за все, не матимуть доступу до цієї зброї. Вона буде під російським контролем. Саме росіяни вирішуватимуть, коли його використовувати. Білоруси просто віддають територію росіянам і одержують дуже мало натомість. І ризикують багато чим.
Чи можна дізнатися, коли привезуть боєголовки
— Чесно кажучи, це за межею розвідки з відкритих джерел, бо Росія приділяє багато уваги тому, щоб таку зброю переміщати таємно. Швидше за все, зброю перевезуть залізницею на якийсь військовий об'єкт, а потім перемістять на вантажівку та відвезуть до місця зберігання. Ймовірно, національні розвідувальні служби, наприклад Сполучені Штати, зможуть отримати інформацію про це.
Як ризикує Білорусь
— З точки зору НАТО, якщо буде війна між Росією, Білоруссю і НАТО, і якщо буде застосована ядерна зброя, то на Білорусь, швидше за все, також будуть удари. Навіть якщо це буде тактичне та обмежене застосування ядерної зброї, Білорусь швидше за все буде вражена — це головна небезпека.
Друга небезпека полягає в тому, що якщо ви розмістите російське ядерне сховище на своїй території, буде досить складно змусити росіян забрати його назад. Те саме стосується будь-якого іншого військового об'єкта. Отже, якщо в Білорусі відбудеться зміна режиму, і новий уряд вирішить розірвати зв'язки з Москвою, то ні, їм буде неймовірно важко змусити росіян позабирати свою зброю.
Наявність такого сховища в Білорусі — це скоріше політична заява, аніж військова необхідність.
Чи готується Білорусь розпочати війну найближчим часом
— Якщо ми дивимося на довгострокову перспективу, вони посилено тренуються. Вони не залишали тренувальні полігони з квітня минулого року. Інтенсивність підготовки була найвищою з часів закінчення холодної війни, і вона продовжується. Вони підготували свою систему прийому резервістів.
Карта: DBatura / Wikipedia
З мобілізаційної точки зору все, ймовірно, вже готове, але жодних рішень оголошено не було. Не було натяків про заплановану широкомасштабну мобілізацію білоруських громадян. Але суть у тому, що система готова.
Все, що їм потрібне, це політична заява: «Так, ми це робимо». Але поки що ми не бачимо жодних свідчень того, що це справді планується на політичному рівні.
Що кажуть інші експерти
Артем Шрайбман: «Лукашенко створює базу, щоб білоруси хотіли позбутися його»
Політолог Артем Шрайбман пише на «Дзеркалі», що білоруси у Білорусі не підтримають розміщення ядерних ракет у країні.
— Соціологи багато сперечаються про те, якою мірою можна довіряти опитуванням у воєнний час в умовах диктатури, але є деякі теми, в яких наявність національного консенсусу (чи чогось дуже схожого на нього) ніхто не заперечує. <…> Так от із ядерною зброєю та ідеєю розмістити її в Білорусі ситуація схожа. Лише кожен п'ятий опитаний у серії опитувань Chatham House з березня до серпня 2022 року був готовий підтримати таке рішення, а близько 80% виступали проти цього. У нас немає більш свіжих даних, але враховуючи, якою стабільною була ця цифра перші півроку війни, немає підстав підозрювати якийсь корінний перелом пізніше.
Політолог вважає, що Лукашенко сам створює базу для того, щоб білоруси хотіли його позбутися не тому, що економіка не йде або силовики звірствують, а саме з тієї причини, з якої колись вибрали його. Щоб у країні були мир та стабільність.
У зовнішній політиці розміщення тактичної ядерної зброї у Білорусі — ще один якісно новий крок у бік більш глибокої участі у російській війні.
Аркадій Мошес: "Москва намагається показати, що вона не жартує"
Кремль «зрозумів, що загрози застосування ядерної зброї перестали працювати», зазначає директор програми «Східного партнерства» ЄС та Росії у Фінському інституті міжнародних відносин Аркадій Мошес.
- Москва намагається показати, що вона не жартує, не блефує. Той, хто може злякатися, злякається. Хто не може – не злякається. Тактична ядерна зброя — річ неприємна, але є велика психологічна проблема з її застосуванням.
Максим Старчак: «Білорусь ядерною державою не стає»
— Реакція США говорить про те, що вони не мають наміру грати в ігри Путіна, звертає увагу експерт із російської ядерної політики Максим Старчак. Він зазначає, що «розуміння, що ядерні ракети виявляться в Білорусі, з'явилося ще в лютому 2022 року». Тоді до конституції внесли поправки, після яких Білорусь перестала бути нейтральною та без'ядерною державою.
Змінився останній рядок у Статті 18 Конституції.
Було: Республіка Білорусь має на меті зробити свою територію без'ядерною зоною, а державу — нейтральною.
Стало: Республіка Білорусь унеможливлює військову агресію зі своєї території щодо інших держав.
Також Максим Старчак звертає увагу на те, що Білорусь не стає ядерною державою:
— Важливо розуміти, що більше ядерної зброї у світі не стає, вона просто переміщається з Росії до Білорусі. І поки йдеться про те, що Москва копіюватиме свою ж практику: ядерні боєголовки зберігаються окремо від носіїв, а носії існують без ядерної зброї.
Росія, зважаючи на все, зберігає контроль над ядерною зброєю і створює в Білорусі спеціальне сховище ядерних боєголовок, які будуть повністю під контролем 12-го головного управління Міноборони. Тобто режим нерозповсюдження формально не порушується. Білорусь ядерною державою не стає.
Андрій Риженко: «З військового погляду розміщувати ядерну зброю в Білорусі немає сенсу»
Військовий експерт, капітан 1-го рангу запасу ВМС України в ефірі телеканалу Freeedom заявив, що розміщення ядерної тактичної зброї на території Білорусі - повністю політичний шантаж з боку Володимира Путіна.
За словами експерта, якщо у Кремлі ухвалять рішення застосувати тактичну ядерну зброю, то її можуть застосувати і з території Росії:
— З військового погляду розміщувати його в Білорусі немає сенсу. Це, швидше за все, такий політичний крок, такий політичний шантаж, щоб показати, що ми можемо таке зробити.
—
Михайло Полозняков, Олег Грицкевич, опубліковано у виданні Медіазона
