Що сталося із мостом під окупованим Мелітополем?

Що сталося з мостом між окупованим Мелітополем і Костянтинівкою у Запорізькій області? Яке значення він мав для російських військових?

Що зміниться для російської армії після підриву мосту під Мелітополем і чи позначиться це на її оборонному потенціалі, зʼясовував проєкт Радіо Свобода «Новини Приазовʼя».

У передмісті окупованого Мелітополя поблизу села Костянтинівка у Запорізькій області підірвали міст, яким користувалися російські окупанти. В результаті підриву просіло дорожнє полотно, повідомили 12 грудня російські ЗМІ.

Інформацію про підрив мосту підтвердив мер Мелітополя Іван Федоров. За його словами, це один зі стратегічно важливих об’єктів після мосту через Керченську протоку. Саме через нього окупанти перевозили військову техніку зі східного напрямку, стверджує Іван Федоров.

Читайте також: "Ми не даватимемо спокою ворогу, навіть якщо не будемо вести наступальних дій"

Мелітопольські ЗМІ зазначають, що російські загарбники перевозили з Донецького напрямку через цей міст техніку, боєприпаси, особовий склад, бетонні блоки та протитанкові загородження, а також будівельні матеріали.

Російське пропагандистське видання «РИА-Новости» повідомило, що, за попередніми даними, біля опори мосту заклали вибухівку. «Міст вистояв, але серйозно просіло дорожнє полотно», – йдеться в їхній інформації.

Радник Офісу президента України Олексій Арестович назвав підрив мосту під Мелітополем кроком до «ізоляції театру бойових дій».

«Знакова подія»

Депутат Запорізької обласної ради з Мелітополя Павло Тімофєєв у коментарі «Новинам Приазов’я» назвав підрив мосту «знаковою подією» для півдня України.

Наслідки пошкодження мосту біля Мелітополя

Наслідки пошкодження мосту біля Мелітополя

«Міст між Костянтинівкою та Мелітополем – зараз в аварійному стані та непридатний для обслуговування, для використання, це надає певні логістичні проблеми нашому ворогу, але суттєвої якоїсь тактичної переваги ми не отримали. Чому? Тому що після вдалих дій на Кримському мосту (міст через Керченську протоку, який після анексії Криму побудувала Росія – ред.) повністю вся логістика та забезпечення окупаційних військ боєприпасами здійснюється сухопутним шляхом через Маріуполь, через Бердянськ і навколо Мелітополя», – зазначив депутат.

Читайте також: Довга рука ЗСУ на Чорному морі

Вибух на Керченському мосту в жовтні 2022 року

Вибух на Керченському мосту в жовтні 2022 року

«І цей шлях, він якраз пролягає перед селом Костянтинівка, там є об'їзна дорога, яка дозволяє не заїжджати великогабаритному транспорту до Мелітополя і далі прямувати в напрямку Херсону», – додав він.

Для того, щоб російська армія у Мелітополі отримувала забезпечення всім необхідним, відтепер окупантам потрібно здійснювати об'їзд у 50 км, каже депутат. На життя місцевого населення підрив мосту не вплине, стверджує він: «Забезпечення мирного населення внаслідок руйнації цього мосту не погіршиться, оскільки до Мелітополя є декілька шляхів, і вони залишаються відкритими».

Читайте також: Полковник армії США: "Якщо не чути про F-16 чи Рatriot для України, це не означає, що це неможливо"

Залізничний вокзал Мелітополя, архівне фото

Залізничний вокзал Мелітополя, архівне фото

Павло Тімофєєв назвав підрив мосту поблизу Мелітополя «ляпасом російським спецслужбам».

«Попри всі намагання ФСБ, Росгвардії знищити рух опору в Мелітополі, він залишається, він потужний, він може робити такі потужні великі акції, як руйнація критичної інфраструктури, й це великий ляпас спецслужбам РФ. Це значить, що ми спроможні робити такі операції, що в нас є сили, в нас є забезпечення відповідне. Тому вони зараз будуть намагатися відтягувати свої війська для того, щоб посилювати охорону об’єктів критичного значення і взагалі розосереджуватися по пунктах тимчасової дислокації», – вважає політик.

Депутат припускає, що звільнення Мелітополя може відбутися за таким самим сценарієм, як і звільнення Херсону.

«Армія (Росії – ред.) буде вимушена виходити з Мелітополя на більш вигідні позиції. І це якраз робота нашої артилерії далекобійної, це робота наших розвідників, руху опору. Тобто ми виснажуємо російську армію, і в певний проміжок часу вона зрозуміє, що вони не зможуть утримувати ці позиції, а якщо і зможуть, то з великими втратами. Вони просто будуть вимушені ухвалити рішення відступати вглиб, ближче до Криму», – додав Тімофєєв.

Читайте також: Путін отримав поки що ляща. Що відомо про удари по аеродромах стратегічної авіації російських загарбників в глибині РФ

«Забезпечення ускладнюється»

Військово-політичний оглядач групи «Інформаційний спротив» Олександр Коваленко зазначив, що Мелітополь для російської армії є важливим логістичним вузлом.

Олександр Коваленко

Олександр Коваленко

«Мелітополь є ключовим, головним містом, через який проходить транзит майже в усіх напрямках, що на північ, тобто до Токмака, Василівки, Енергодару, що на захід – це, знову ж таки, у напрямку до Нової Каховки, лівобережної Херсонщини. Так і на схід – Бердянськ, Маріуполь, все це також проходить через Мелітополь. Тобто фактично це місто є основним із транспортування сил та засобів російських окупантів, їхнього матеріально-технічного забезпечення», – пояснив експерт.

Вибухом пошкоджена огорожа мосту

Вибухом пошкоджена огорожа мосту

Через підрив мосту поблизу Мелітополя російські військові матимуть складнощі з забезпеченням, впевнений він.

«Це міст по трасі М-14, і російські окупанти в цьому випадку будуть мати досить серйозні проблеми саме з забезпеченням. Чому? Тому що саме ця траса – це такий собі автобан, який тягнеться від Нової Каховки фактично до Маріуполя. На сьогодні використовувати її (трасу – ред.) повноцінно вже не зможуть. Тобто це об'їзд, зміна логістичних маршрутів. Логістика повністю змінюєтесь, якщо це відбувається, то значно зменшується ефективність використання взагалі логістики», – зазначив експерт.

Міст після вибуху просів, рух ним зупинили

Міст після вибуху просів, рух ним зупинили

За даними Коваленка, після відходу російської армії з правобережної Херсонщини, їхнє становище на лівобережній частині півдня України не покращилося.

«На сьогодні російським окупантам треба не стільки навіть саме забезпечення, створити якісь умови для повноцінного забезпечення цієї кількості військ, а це майже 40 БТГ, вони повинні ще компенсувати втрати. Тобто відправляти особовий склад, техніку. І це, окрім всього іншого, повинно було йти на південь», – зауважив він.

Читайте також: Як деградація путінської армії допомагає українцям її знищувати

«А це все забезпечує лише залізнична колія, яка працює в реверсному форматі через Кримський міст. Вона працює, але недостатньо ефективно, щоб забезпечувати таку кількість військ. Тому і логістика на сьогодні, яка не буде працювати достатньо ефективно, вона значно погіршить їхнє становище на півдні, яке і так погіршилося, коли вони тікали з правого берега Херсонщини», – переконаний Коваленко.

Втім, про «ізоляцію театру бойових дій» поки не йдеться, вважає експерт.

«Це не ізоляція, це саме зменшення можливостей у веденні оборонних дій. У росіян зараз взагалі досить серйозні проблеми з веденням оборонних дій, бо їм зараз не вистачає артилерії, боєкомплекту та багато чого. Тому це для них дуже болюча тема, і вони не знають, як вирішити цю проблему», – пояснив він.

Пошкоджені опори мосту біля Мелітополя

Пошкоджені опори мосту біля Мелітополя

У разі наступу Збройних сил України на Запорізькому напрямку через підрив мосту біля Мелітополя російська армія матиме менше можливостей для блокування цих дій, додав Коваленко.

Читайте також: Українська зима. Якими буде зимова кампанія на фронті та на що чекати навесні

«Саме у тому, що зараз у них проблематика з обороною, а оборону вести без артилерії та повного боєкомплекту, забезпечення вони не зможуть, у такому становищі з цим мостом вони взагалі мають серйозні проблеми. Тому ми можемо зараз казати про те, що у разі контрнаступу ЗСУ в них будуть значно зменшені можливості з блокування цього контрнаступу», – впевнений експерт.

Російські війська захопили Мелітополь Запорізької області 25 лютого. Міський голова Іван Федоров, який перебуває на вільній території, регулярно повідомляє про вибухи в місті.

Олександр Янковський; опубліковано у виданні Радіо Свобода

15.12.2022