Різкий поворот США від лідера демократичного світу до друга РФ несе великі ризики для світової безпеки в цілому, і ситуації з безпекою в Україні зокрема. Спроба посадити жертву за стіл переговорів з агресором і при цьому йти агресору на поступки в односторонньому порядку, спроба змусити Україну платити за віртуальний захист і неіснуючі гарантії безпеки наперед, бажання представити Київ боржником, який не бажає віддавати вигадані борги... Все це - лише частина того, що емоційно обговорюється в інформаційному просторі.
Водночас одне з болючих питань для України в контексті потенційного погіршення відносин із США - це зброя. Чи можемо ми розраховувати на те, що Штати продовжать підтримувати Україну, і чи достатньо у Європи коштів, щоб замістити прогалини в американській допомозі, УНІАН запитав військовослужбовця ЗСУ, командира підрозділу ударних БПЛА, співзасновника Центру підтримки аеророзвідки Ігоря Луценка.
Ігорю, у США заговорили про скорочення оборонного бюджету країни. Враховуючи політичну турбулентність навколо допомоги Україні, а також нашу залежність від підтримки партнерів, зокрема США, чи може це означати, що ми залишимось без американської зброї?
Я вважаю, що це ще не остаточна ситуація. Тобто, звичайно, в якомусь гіршому сценарії у нас стане менше американської зброї. Але що таке американська зброя, крім ППО та техніки? Якщо говорити про основу нашої війни - дронів, то ми їх, в основному, робимо самі. Так, використовуючи й американські компоненти, але вони мають аналоги. При цьому, наприклад, якщо розглядати преміум-сегмент розвідувальних БПЛА, то європейські виробники в постачаннях домінують над американськими. І взагалі дуже гнучко адаптуються до нинішньої війни.
Найважливіше, що є у США для дронів - це "Старлінк". Поки що про примусове відключення українцям "Старлінка" мова не йде. Однак таку можливість слід враховувати і інтенсивно вести роботу по пошуку альтернатив.
Вам не здається, що в період, коли в світі загострюються відносини між країнами, скорочувати оборонні бюджети якось нелогічно?
Історія зі скороченням витрат на оборону в США - лише перший хід Дональда Трампа. А яким буде другий - ще побачимо.
Дійсно, зараз тенденція на загострення відносин у світі, і сам Трамп нещодавно пропагував збільшення витрат на оборону. Тобто, виглядало так, що США хочуть продавати оборонні рішення за гроші, отримувати максимальну короткострокову матеріальну вигоду. Тому, коли так різко змінюється риторика, треба подивитися, як ситуація буде розвиватися далі.
По-перше, так швидко, як заявляється, нічого не робиться. У такої великої країни, як США, є інерція. По-друге, військово-промисловий комплекс, його представники, а також опозиція всередині США, ще повинні сказати своє слово.
Наскільки ця потенційна проблема для України вирішується з допомогою ЄС і Британії?
Теоретично, ЄС може фактично зробити так, що ми й не помітимо момент, коли американці, не дай Бог, припинять щось нам давати.
Річ у тім, що в питаннях "класичної" зброї - бронетехніки та ствольної артилерії, на мою думку, Європа попереду США. Умовно, БМП "Бредлі" - прекрасна машина, але шведська CV-90 - нічим не гірша, а в деяких аспектах і краща. Точно так само можна порівняти "Абрамс" і "Леопард". Таких БТР, як є у європейців, у США взагалі немає. Немає таких самохідних мінометних систем з автоматичним наведенням. Більшість самохідних гармат натовського калібру 155 мм - також не американські...
Крім того, коли йдеться про зменшення державних витрат США на оборону, це не означає, що державні витрати або приватні витрати європейців на американський ВПК, також повинні якось знизитися. Навпаки, я думаю, що Трамп підштовхує до того, щоб вони збільшилися. І, можливо, Європа просто стане більше замовляти у тих же американських підприємців ВПК.
Але тут є інша проблема. Що робити, якщо США не дозволять Європі передавати українській армії зброю, придбану в США?
Для нас дійсно відкритим залишається питання, чи зможе Україна в подальшому отримувати (за гроші) чудові ракетні системи Himars, або їх аналоги з ЄС. І чи зможуть європейці в подальшому передавати нам американське озброєння на кшталт систем Patriot та подібне.
Однак після таких дій - абсолютного відмови від своїх попередніх цінностей - може статися зміна ставлення до США в світі. Адже це можна буде вважати певним прихованим переходом на бік ворога - Росії. Така позиція "нейтралітету" - абсолютно на користь Путіну.
Друге - це стане достатньо великим ударом безпосередньо по військово-промисловому комплексу самих США. І навіть не в контексті того, що вони недоотримають якусь прибуток у той момент, коли Україні можна було б постачати озброєння і заробляти на цьому. А в тому контексті, що в майбутньому будь-який союзник США, навіть маючи гроші, не зможе розраховувати на американську зброю.
Простими словами, у випадку таких заборон, про які ми говоримо, США точно втрачають звання світового гегемона і переходять в ранг звичайних країн з усіма витікаючими наслідками - і для економіки, і для ВПК, і для всього-всього. Однак таке розвиток подій все ж не варто ігнорувати. Потрібно розуміти, що нова адміністрація Білого дому здатна навіть на таке.
В цілому Україні буде чим воювати? Що для нас в цьому контексті найпроблемніше?
В цілому - буде. Воювали ж раніше якось, то й далі будемо воювати. А щодо найпроблемнішого. Як я вже сказав, нам треба готуватися в частині "Старлінка". На мій погляд, для наших БПЛА відключення "Старлінка" - це буде не просто болісний крок, а буде дуже близьким до катастрофи. З іншого боку, росіяни якось воюють і без "Старлінка". І хоча ймовірність його відключення - це погано для нас, ми теж зможемо.
Таня Поляковська