Національний банк України буде прагнути забезпечити стабільність валютного ринку як елемент політики гнучкого інфляційного таргетування, метою якої є повернення інфляції до цілі 5% на горизонті трьох років, заявив голова НБУ Андрій Пишний.
"Орієнтирів на наступний рік ви від мене не почуєте. Проте можу сказати, що ми будемо прагнути забезпечити стабільність валютного ринку. Це означає: не чекайте від нас, що курс злетить у космос. Для НБУ це важливо, щоб виконати нашу ключову задачу – повернути інфляцію до цілі 5% у найближчі роки", – сказав він в інтерв'ю агентству "Інтерфакс-Україна".
Пишний зазначив, що цього Нацбанк буде досягати, зокрема, зберігаючи можливість населення убезпечити свої кошти від інфляції.
"Це означає, що якщо ви сьогодні розміщуєте свою гривню на депозит у банку, то через рік, з урахуванням відсотків, які вам будуть нараховані, у вас повинна бути можливість купити не менше товарів і послуг, ніж зараз", – пояснив він.
Коментуючи той факт, що з початку року до 24 вересня чиста покупка населенням валюти досягла вже $8 млрд, тоді як депозити населення за цей час збільшилися на 68,7 млрд грн, зокрема в гривні – на 39,8 млрд грн, або вісім разів менше, голова НБУ констатував, що забезпечити абсолютну привабливість гривні в очах усіх економічних агентів неможливо.
"У людей є вибір. Коли мені кажуть: дивіться, як зростає попит на іноземну валюту, я відповідаю: він у нас завжди був і буде. Водночас ми бачимо, що обсяги гривневих депозитів і ОВГЗ також зростають, незважаючи на війну. Довіра до гривневих активів зберігається, населення удвічі збільшило вкладення в облігації уряду", – прокоментував Пишний.
На його думку, певний попит на іноземну валюту завжди буде, оскільки спрацьовує бажання людей диверсифікувати ризики, особливо під час війни. "І міграційний фактор працює, і тривожність", – додав він.
Водночас голова НБУ підкреслив, що під час війни вдалося зберегти гривню як засіб вимірювання вартості, платежів і заощаджень, тобто гривня продовжує виконувати функції грошей, і її не замінила валюта.
"Завдяки тому, що вона (функціонуюча національна валюта (ІФ-У)) є, економіка може гнучко адаптуватися до змін умов, Національний банк може виконувати свій мандат, а Міністерство фінансів - фінансувати бюджет через боргові залучення", – зазначив Пишний.
За його словами, ситуація поступово повертається до нормальності, одним із показників чого є зростання гривневого кредитного портфеля бізнесу, який вже перевищує обсяги до повномасштабного вторгнення, рівень облікової ставки – це рівень облікової ставки доковідного 2019 року, а процентна ставка кредитування юридичних осіб навіть нижча, ніж тоді.
"Так, зараз ми бачимо певні проінфляційні процеси. Але Національний банк буде працювати над тим, щоб інфляцію повернути до цілі 5% на горизонті політики, який ми трохи продовжили (до трьох років – ІФ-У). У вересні Рада НБУ затвердила це офіційно в оновлених Основних принципах грошово-кредитної політики. Це дійсно дуже амбіційна заява в умовах воєнного стану, бюджетного дефіциту, який у нас є, і триваючої війни", – сказав також голова Нацбанку.
Як повідомлялося, після переходу до режиму керованої гнучкості 3 жовтня 2023 року офіційний курс гривні девальвував на 12,7%.
Інфляція в Україні в 2023 році знизилася до 5,1% після стрибка в 2022 році до 26,6% з 10,0% у 2021 році. Згідно з даними Держстату, за підсумками вересня інфляція в річному вимірі прискорилася до 8,6% з 7,5% за підсумками серпня, 5,4% за підсумками липня та 4,8% за підсумками червня.