Гривня є єдиним законним засобом платежу в Україні, і це залишається принциповою позицією Національного банку України, тоді як криптовалюта таким засобом не є, і необхідне законодавче регулювання ринку віртуальних активів, заявив голова НБУ Андрій Пишний.
"Криптовалюту ми не розглядаємо як законний засіб платежу. Працюємо ми над цим викликом? Так, працюємо", – сказав він в інтерв'ю агентству "Інтерфакс-Україна".
За його словами, відбулося кілька технічних місій Міжнародного валютного фонду (МВФ), метою яких було глибоке вивчення різного досвіду та напрацювання комплексних пропозицій щодо законодавчого регулювання ринку віртуальних активів, які враховували б європейський досвід і вимоги щодо фінансового моніторингу.
Пишний вважає, що з введенням ліміту на P2P-перекази в 150 тис. грн на місяць з 1 жовтня 2024 року недобросовісні особи будуть більш активно використовувати криптоактиви у своїй діяльності, і обсяг операцій з криптоактивами зросте.
"Тому розуміємо, що крок за кроком, принаймні в частині мандату Національного банку, ми повинні створити максимально прозорі та зрозумілі правила гри на цьому ринку", – зазначив він.
На його думку, сьогодні ринок віртуальних активів – це те, що "на дні" і в основному обслуговує тіньовий обіг та схеми оптимізації.
"Я розумію, що це вимагає від нас і інших стейкхолдерів відповідної реакції. Зокрема, з нашого боку ми посилили регуляції щодо фактів безліцензійної діяльності, яка часто пов'язана з функціонуванням саме ринку віртуальних активів", – вказав голова Нацбанку.
Він додав, що прийняття в цілому 8 жовтня закону №11043 про вдосконалення функцій НБУ з державного регулювання ринків фінансових послуг дозволить Нацбанку ще краще налаштувати його механізми регулювання для запобігання зловживанням у платіжних операціях. Окрім цього, центробанк має намір покращити взаємодію з іншими стейкхолдерами, такими як Міністерство внутрішніх справ, Державна податкова служба.
Пишний також констатував, що наразі немає готового рішення про законодавче регулювання ринку віртуальних активів, під яким міг би підписатися Національний банк.
"Тому повинні разом з колегами з інших інститутів критично переосмислити цю ситуацію і, проаналізувавши вже напрацьоване, сфокусуватися на пошуку оптимальних рішень для оновлення законодавства. Робота над цим також триває", – підкреслив голова НБУ.