Радіоелектронна війна: Дрони проти РЕБу

Росіяни глушать дрони по всьому фронту. Окопні РЕБи заполонили лінію зіткнення. Аеророзвідці ЗСУ все складніше працювати. Які українські та російські «щити» тримають лінію фронту? На скільки ще вистачить цивільних « Мавіків »?

Третя година ночі, південно-східний фронт російсько-української війни, підйом і дуже швидкі збори. Аеророзвідники 1-ї окремої танкової Сіверської бригади ЗСУ з позивними «Кабан» та «Андроїд» готуються на бойове завдання. Із собою беруть безпілотники, додаткові антени, кабелі, ноутбуки, планшети, акумулятори – все це вантажать у авто і з вимкненими фарами, побитими війною дорогами рушають до лінії зіткнення. Журналісти телепроєкту «Крим.Реалії» провели разом з аеророзвідниками їхнє бойове чергування.

«Зараз наше завдання полягає у розвідці та спостереженні за однією ділянкою. Саме на ній ми фіксуємо найактивніше пересування ворога. А так, здебільшого, ми придушуємо ворожі міномети. Літаємо, знаходимо мінометний розрахунок, орієнтуємось на виходи, передаємо координати на штаб і артилерія вже відпрацьовує по цьому міномету. Якщо наші хлопці добре поцілять, то навіть знищують не лише міномет, а й сам розрахунок», – розповів Крим.Реалії аеророзвідник 1-ї танкової бригади ЗСУ «Кабан».

Хлопці з якими ми познайомились літають на цивільних DJI Mavic 3 та БПЛА «Лелека-100». Крім розвідки вміють і точно скидати на ворога боєприпаси. За час, що ми спільно провели на позиціях, вони кілька разів підлітали практично впритул до зайнятих росіянами рубежів. Однак, при наближенні різко погіршувався зв’язок із дроном.

«У нас є цікаве місце, коли ми до нього не долітаємо близько кілометра, то відразу починає погіршуватись зв’язок, починають зникати картинка та супутники. Хоча супутники це завжди рідкість, супутників тут майже ніколи не буває. Росіяни використовують окопні РЕБ-и, які дуже легко сховати в кущах, чи в якійсь ямці, підключити до акумулятора і просто увімкнути», – зазначив аеророзвідник «Кабан».

Під час одного з таких вильотів, оператори ледь не втратили безпілотник. Кілька хвилин не було жодних сигналів із «пташкою».

«РЕБ глушив діапазон 2,4 ГГц та 5,8 ГГц, тобто зв’язок із пультом. Дрон від’єднується від пульта, а далі є кілька варіантів – він, або зависає і летить по вітру, або ж робить посадку. Що він у нас щойно і робив з початкової висоти 500 метрів. Я один раз піймав сигнал на 60-ти метрах, а вдруге з’явився зв’язок коли він був уже 30 метрах», – «Андроїд», аеророзвідник 1-ї танкової бригади ЗСУ

Українські військовослужбовці скаржаться, що останнім часом працювати стало дуже складно. Російські РЕБ-и покривають практично всю лінію фронту.

«РЕБ має працювати наступним чином – він має глушити три ключові сигнали: сигнал навігаційний, сигнал передачі даних і сигнал управління. Якщо РЕБ впорається з цима усіма трьома завданнями, тоді у оператора не лишається можливостей для ефективного застосування дрона», – прокоментував Крим.Реалії український військовий експерт Антон Міхненко.

Військові експерти зазначають, що російсько-українська війна дуже змінила підходи та принципи раніше відомих доктрин. На полі бою дрони, тепер окрім розвідки, виконують функцію камікадзе та скидають боєприпаси.

І навіть беруть у полон російських військових – відео такого інциденту нещодавно поширила офіційна сторінка Сухопутних військ України у фесбуці.

Також масове військове застосування малих безпілотників, стимулювало розробки переносних, мобільних систем, так званих окопних РЕБ-ів.

Експерти кажуть, що хоча технології радіоелектронної боротьби в РФ завжди були на висоті, але на початку 2022-го року вони виявилися не адаптованими до нових реалій війни.

«Росія завжди була сильна у галузі радіоелектронної боротьби. Навіть пам’ятаю, як один з їх офіційних чинів колись говорив, що: «Нам набагато простіше інвестувати гроші туди, де ми можемо створювати завади, а ніж розробляти щось своє». Тому РЕБ у них дуже сильний, РЕБ у них розроблявся дуже давно і на даний момент, тільки щоб перерахувати всі комплекси за назвами, які я знаю, які існують, нам не вистачить пальців на руках», – прокоментував український експерт з питань радіоелектронних засобів військового застосування Сергій Флеш.

На російському озброєнні стоять такі РЕБ-и, як: «Житель», «Красуха», «Мурманск», «Борисоглебск», «Тирада», «Палантин», «Дзюдоист». Російська пропаганда регулярно розповідає своїй аудиторії про супер-потужності своїх розробок.

Що мовляв, при бажанні, один російський РЕБ може заглушити всі радіосигнали радіусом у сотні кілометрів. Але насправді, ця інформація не відповідає дійсності. Адже якби це було правдою, то російським військовим достатньо було б задіяти лише кілька таких установок, щоб заглушити всю лінію фронту та засліпити українських аеророзвідників. До того ж у мережі багато відеодоказів, як бійці ЗСУ знищують російські РЕБ-комплекси.

Російський РЕБ-комплекс «Красуха»

«Наявність БПЛА внесло дуже велике коригування у використання РЕБ-ів. Адже машини з РЕБ-ом, вони дуже помітні цілі, їх неможливо сховати від пташки-безпілотника, їх обриси легко розпізнаються. Після виявлення його розвідниками, дається коригування артилерії і вони ведуть вогонь на знищення. Тому росіяни зрозуміли, що використовувати громіздкі РЕБ-и – це небезпечно», – пояснив Сергій Флеш.

Експерти зазначають, що серйозний ривок у радіоелектронній боротьбі стався десь за півроку після повномасштабного російського вторгнення в Україну. На російських позиціях масово почали з’являтися антидронові рушниці та окопні РЕБ-и. Найбільш підступними називають «Поле-21» та «Стриж». Комплекс «Поле-21» дуже часто маскують під передавачі на базових вежах мобільного зв’язку. А «Стриж» вміє працювати в пасивному режимі, тим самим ховатись від радіорозвідки.

Російський РЕБ-комплекс «Стриж» на бойових позиціях

««Стриж» – це пасивний мисливець за дронами. Уявіть собі комплекс у якого є шість або вісім антен спрямованих по колу, вони моніторять ефір навколо себе і дивляться з якого боку до них наближається дрон. Як тільки цей дрон наближається, комплекс «Стриж» його підпускає по-ближче, на достатню відстань, де він 100% його придушить, і потім відпрацьовує по ньому. Це своєрідний купол, але не той купол, який працює завжди та створює випромінювання, а такий, що працює лише при наближенні дрону. Відпрацьовує та вимикається», – Сергій Флеш, український експерт з питань радіоелектронних засобів військового застосування

Українським аеророзвідкам поки що вдається протистояти російським окопним РЕБ-ам спеціальними виносними антенами. Які утримують сигнал між оператором та безпілотником. Також бійці аналогічно борються і з російськими дронами. На озброєнні ЗСУ стоїть ціла низка сучасних окопних РЕБ-ів. Які, на думку експертів, цілком ефективно справляються зі своїми завданнями.

«В Україні звернули увагу на це після 2014-го року. Тоді наша оборонна промисловість почала створювати різноманітні зразки, ми знаємо комплекси: Анклав, Нота, Буковель, і різноманітні інші комплекси радіоелектронної боротьби, які були призначені в першу чергу для боротьби з безпілотниками», – розповів Антон Міхненко.

Український РЕб-комплекс «Анклав»

Також військові наголошують, що в радіоборотьбі дуже важливу роль відіграє радіорозвідка. Адже фахівці лише по радіосигналу можуть визначити і місце розташування РЕБ-а і тип безпілотника, що наближається. Тому саме окопні РЕБ-и, які використовують не цілодобово, а лише за наявної загрози – найбільш ефективні. У радіоелектронній війні є ще один нюанс – РЕБ не може душити всі частоти. Зазначені системи ефективно працюють по дронам цивільного призначення. З військовими БПЛА та FPV-камікадзе все значно складніше.

«Ми першими почали застосовувати цю технологію з FPV-дронами і застосовувати ефективно. Вона показує шалені результати. Я це називаю «Switchblade на мінімалках». Проблема полягає в тому, що ці дрони дуже швидкі, вони розвивають швидкість до 200 кілометрів на годину. Вони літають настільки швидко, що звичайні рушниці проти них безсилі», – зазначив Сергій Флеш.

FPV-дрон з прикріпленою вибухівкою

На думку експертів, вже дуже скоро тактика війни знову зміниться. РЕБ стане щільнішим, а безпілотники цивільного призначення практично зникнуть з фронту.

«У нас зараз є своєрідний карт-блаш у півроку, максимум. Коли у нас щось з’являється, ми ефективно це застосовуємо впродовж 3-4 місяців, а вже потім Росія опрацьовує певні засоби протидії і через півроку, ми вже не можемо застосовувати ті алгоритми і прийоми, які ми використовували до цього. Це саме стосується і тих же самих цивільних безпілотників, які ми застосовуємо, бо вони цивільні. Вони з часом все ж таки втратять свої можливості і ми не зможемо їх застосовувати», – прокоментував український військовий експерт Антон Міхненко.

«Нам потрібно зараз активно перейти до фази пеленгації, виявлення, знищення, щоб трошки попустити і поставити їх на місце, бо чесно кажучи, це не діло – РЕБ не повинен бути нахабним. Я часто проводжу аналогію – зараз GPS на фронті немає. Глушимо його ми, глушить його Росія. Літаємо виключно в автономному режимі і орієнтуємося на місцевість. Ось така ж ситуація рано чи пізно буде і з іншими діапазонами», – зазначив український експерт з питань радіоелектронних засобів військового застосування Сергій Флеш.

• Станом на квітень ОСІНТ-група «Мольфар» підтвердила 133 факти знищення, пошкодження чи захоплення російських комплексів РЕБ та РЛС.

• Ні Росія, ні Україна, на даний момент, свої плани щодо розвитку радіоелектронних і безпілотних військових технологій, не розкривають.

• Під час війни журналісти мають обмежені можливості підтвердити чи спростувати дані, що стосуються озброєння.

—

Ігор Токар, оприлюднено у виданні «Крим.Реалії»