Банківська система перебуває в хорошому стані, тому за умови збереження макрофінансової стабільності, прогнозованої фіскальної політики та, що найголовніше, зменшення ризиків безпеки, інвестиції в сектор, зокрема в державні банки, можуть відновитися в 2025 році, сподівається голова Національного банку України Андрій Пишний.
"Сподіваюся, що прийнятий парламентом законопроект про приватизацію державних банків все ж таки створить додаткові можливості та простір для діалогу з приватними інвесторами. Згідно з меморандумом з МВФ, Сенс Банк і Укргазбанк – це два пріоритетних банки для початку процесу приватизації з залученням консультанта, який дозволить вибрати найкращі варіанти. Тому сподіваюся, що 2025 рік принесе хороші новини", – сказав він в інтерв'ю агентству "Інтерфакс-Україна".
Пишний зазначив, що проведена НБУ оцінка стійкості підтвердила: всі банки знаходяться в "нормативній сітці".
"Ми пройшли, як кажуть, на м'яких лапах відповідальний етап переходу до нової структури капіталу. Банківська система операційно-прибуткова, збільшує апетит до кредитування. У структурі доходів банків питома вага доходів від кредитування зростає", – додав голова Нацбанку.
На його думку, зростання кредитного портфеля на 20% на рік разом із операційною стійкістю свідчить про те, що банківська система справді може бути привабливою для інвестування.
Серед основних перешкод для інвестування він назвав продовження війни, а також непередбачувану податкову політику.
"Якщо українські влади в 2023 році роблять заяву, що підвищення податку на прибуток банків до 50% є надзвичайним винятковим заходом, а потім реплікують це рішення, то це суттєво ускладнює комунікацію з інвесторами в банківському секторі", – пояснив Пишний.
Коментуючи скорочення кількості учасників фінансового ринку з 67 до 62 за два роки, голова Нацбанку підкреслив, що банки покинули ринок з різних причин, які не несуть жодної загрози.
"Деякі банки Національний банк був змушений вивести з ринку через їх неплатоспроможність. Також у нас було два випадки відкликання ліцензії та ліквідації банків у зв'язку з системними порушеннями вимог фінансового моніторингу", – нагадав голова НБУ.
Він додав, що ще однією причиною є переосмислення окремими банками своїх подальших перспектив під час комунікації з Нацбанком у процесі оцінки їх стану за комплексною системою SREP і рішення добровільно здати ліцензію.
"Відбувається саме діалог, це не директивна форма спілкування. Рішення ж приймає акціонер. Першим прикладом цього є рішення Альпари Банку здати ліцензію. І цей приклад, ймовірно, не останній", – зазначив Пишний.