Марія Майєр і Людвіг Гіш оселилися в Любляні, столиці Словенії, з двома маленькими дітьми ще у 2017 році. Місцевим мешканцям вони подобалися. Новоприбулі з Латинської Америки були доброзичливими, але не зарозумілими, допитливими, але не настирливими.
Майєр відкрила художню онлайн-галерею, а Гіш керував IT-стартапом. Вони розповідали друзям, що до Європи їх спонукав переїхати нестерпний страх перед вуличною злочинністю вдома, в Аргентині. Мирна гірська Словенія здавалася місцем, яке принесе спокій. Люди, які знали пару, під час допитів весь час проговорювали два слова – “звичайні” і “хороші”. Сусіди запевняли, що люди, які живуть у будинку №35, були простою сім’єю. А ще згадували, що їхні діти часто гралися в саду, щось викрикуючи іспанською. Було справжнім шоком, коли на початку грудня Майєр і Гіш опинилися під прицілом однієї з найбільш секретних і добре скоординованих поліцейсько-розвідувальних операцій у новітній історії Словенії. Бртанська газета Guardian у деталях розповідає про розвінчування шпигунської афери, видання "Ґрунт" переказує цей матеріал.
Будинок у Любляні, де жили Людвіг Гіш, Марія Майєр та двоє дітей
Правоохоронці ввірвалися у будинок, заарештували подружжя, а двох дітей забрали під соцопіку. Поліція також провела обшук в офісі, який належить парі. За словами джерела, обізнаного зі слідством, серед знахідок була величезна сума готівки – така велика, що на її підрахунок витратили не одну годину часу.
Коли наприкінці січня словенські медіа повідомили про арешти, вони пов’язали пару з російською розвідкою. Джерела Guardian зауважили, що “Марія і Людвіг” були елітними шпигунами РФ, відомими як “нелегали”. Арешти відбулися після того, як Словенія отримала сигнали від іноземної розвідки.
Міністерка закордонних справ Таня Файон підтвердила інформацію про викриття агентів, розповівши журналістам, що пара насправді – громадяни Росії, а не аргентинці.
На відміну від “легальних” російських розвідників, які маскуються під дипломатів у посольствах по всьому світу, “нелегали” діють без будь-яких видимих зв’язків із Москвою. Їх роками навчають видавати себе за іноземців, а потім відправляють за кордон для збору розвідданих. У багатьох є діти, яких виховують із прихованою ідентичністю, вони навіть не здогадуються, що їхні батьки – росіяни.
“Підозрювані є членами закордонної розвідки, які використовували незаконно отримані посвідки, щоб жити і працювати в Словенії під фальшивими іменами й таємно збирати інформацію”, – заявив Драго Менегалія, речник поліції.
Низка офіційних осіб відмовилися від коментарів, посилаючись на делікатність теми. Втім, на засадах анонімності два джерела сказали, що Маєр і Гіш працювали на російську службу зовнішньої розвідки – СВР (Служба внешней разведки, – Ред).
Якщо слідство дійсно доведе, що подружжя є “нелегалами” СВР, то це буде перший подібний випадок аж із 2010 року: тоді у США затримали десяток шпигунів після підказки “крота” з російської розвідки.
Джерело розповіло, що Москва в неофіційних розмовах швидко визнала, ким було подружжя. Попри те, що у Словенії йде досудове розслідування, навіть зараз ведуться кулуарні перемовини між Москвою та західними країнами про обмін затриманих на іноземців, які перебувають у в’язницях у Росії.
Словенія, яка має відносно слабку контррозвідувальну мережу у порівнянні з багатьма європейськими країнами, і розташована у межах Шенгенської зони – була ідеальним місцем для пари. Подружжя могло подорожувати більшою частиною Європи без прикордонних перевірок. “Переважна частина їхньої активності проходила не в Словенії”, – констатує джерело.
Після повномасштабного вторгнення РФ в Україну західні країни видворили сотні “легальних” шпигунів, які працювали у посольствах під дипломатичним прикриттям. Можливо, саме це змусило Москву більшою мірою покладатися на “нелегалів”.
Наразі немає переконливих даних, який саме вид діяльності здійснювала пара зі Словенії для СВР, але підказки можна відшукати у їхній роботі та подорожах.
Велика сума готівки, знайдена під час обшуку в офісі, може свідчити про те, що до обов’язків пари входила оплата роботи російських неофіційних агентів або інформаторів. Москва іноді використовує “нелегалів” для цих функцій, позаяк за розвідниками, які працюють у посольствах, банально можуть спостерігати і викрити їх.
Із соцмереж Майєр видно, що вона часто подорожувала, аби рекламувати галерею 5’14 – свій арт-портал. Поки що не зрозуміло: шпигунка спеціально була націлена на кола митців чи просто використовувала роботу під прикриттям як привід подорожувати. Вона щонайменше двічі відвідувала мистецький ярмарок у Загребі, а ще кілька разів виставляла роботи у галереї у торговому центрі Единбурга.
Марія Майєр зі своєю свою картиною
“Вона була надзвичайно доброзичливою. Майєр розмістила мене у своїй веб-галереї, показала мої роботи в Единбурзі. Це було щось неймовірне, адже я не так часто маю шанс показати свої доробки за кордоном”, – розповів фотограф зі словенського міста Марібор.
Ще низка художників згадували зустріч з Марією у Загребі минулого листопада. “Ми зазвичай жартували і мали балачки ні про що, просто щоб гаяти час”, – каже хорватський митець.
Людвіг Гіш використовував аргентинський паспорт, у якому стверджувалося, що його власник народився у Намібії у 1984 році. Він керував компанією DSM&IT, яка пропонувала програмне забезпечення для впорядкування скриньок електронної пошти, блокування вірусів і спаму.
Копія паспорта Людвіга Гіша
Активність компанії в інтернеті особливо не вражає. Її профіль у твіттері має лише трьох підписників, одним із яких є Гіш, а іншим – галерея його дружини. Друг подружжя, який завантажив пробну версію програмного забезпечення, взагалі сказав, що сумнівається, чи хтось заплатив би за таку послугу.
“Я не був у захваті. Програма на п’ять років відставала від сучасних технологій у Європі чи навіть від того, що робилося в Росії”, – зазначив він.
Гіш використовував свою роботу для подорожей, як і дружина. Соцмережі свідчать, що він відвідав CloudFest 2022 – конференцію у Баден-Вюртемберзі, яка характеризувала себе як “подію номер один у світі з інтернет-інфраструктури. Це, мабуть, дало чудові можливості для спілкування.
Єлєна Вавілова, колишня співробітниця СВР, розповідала в інтерв’ю 2019 року, що ідеальний “нелегал” – це людина пересічної зовнішності, яка не привертає уваги та не жадає зовнішнього схвалення. Пара зі Словенії, схоже, ідеально вписалася під ці критерії. “Вона була сірою мишкою, – згадує один словенський художник, який перетинався з Маєр та її дітьми кілька разів. – Я не вірю, що вона могла бути шпигункою”.
Вдома подружжя розмовляло іспанською мовою, а от зі знайомими – англійською, мовляв, співзвуччя приголосних у словенській було надто складним для засвоєння. Можливо, вони просто думали, що їхній російський акцент буде надто відчутним у іншій слов’янській мові.
У їхньому колишньому будинку в Чернуче, тихій околиці Любляни, різдвяний вінок висів на дверях навіть тоді, коли вже мала зацвісти магнолія. Сусідка розповіла, що бачила в садку дітей, і згадувала, що пара часто приймала гостей.
“Я добре розмовляю іспанською і можу сказати, що в неї не було особливого акценту. То були звичайні приємні люди, аніяк не шпигуни. Я думаю, це все вигадали медіа”, – каже сусідка.
Утім, є певні ознаки, що подружжя може бути частиною ширшої мережі “нелегалів” СВР. Відомо, що невдовзі після арештів у Любляні грекиня та бразилець швидко виїхали із Афін та Ріо-де-Жанейро. У Греції підозрюють, що пара також була “нелегалами” зовнішньої розвідки. А втекти вони могли через побоювання, що заарештовані в Словенії шпигуни розкриють і їх.
Марія Цалла, яка видавала себе за грецьку репатріантку, а насправді була “нелегалкою” із СВР на ім’я Іріна, володіла магазином трикотажних товарів в Афінах і вела фотоблог про подорожі. Описувала себе як “пристрасну та невгамовну мисткиню”.
Вона покинула Грецію 5 січня, сказавши друзям, що їде у відпустку і хоче придбати пряжу для свого магазину. Уже наприкінці місяця жінка написала працівниці магазину, що в її житті трапилося “дещо важливе” і вона не повернеться. “Вона сказала, що я можу взяти її компанію, якщо захочу. Інакше вона б просто мусила її закрити. Вона повідомила, що була в Киргизстані”, – розповіла співробітниця.
У Нідерландах та Норвегії нещодавно теж заарештували “нелегалів”, які працювали на військову розвідку Росії – ГРУ. Охоронця британського посольства в Берліні минулого місяця ув’язнили на 13 років за передачу інформації росіянам. Наприкінці минулого року заарештували і співробітника німецької розвідувальної служби BND – його підозрюють у передачі Москві секретної інформації.
Спектр шпигунських операцій Москви становив унікальну загрозу, стверджує Янез Стушек, який до червня минулого року був директором словенської служби безпеки SOVA. “Я вважаю, що китайців цікавлять переважно економічні питання. А щодо росіян – також і політичні [питання], щодо ЄС і НАТО”, – міркує він.
За словами Стушека, зусилля контррозвідки щодо пошуку “нелегалів” активізувалися. “Вони завжди були в ділі, але, звичайно, після вторгнення [Росії в Україну] рівень уваги до цієї теми підвищився”, – каже колишній голова спецслужби.
Очільниця МЗС Словенії Файон заявила, що влада продовжила термін тримання під вартою для подружжя і викликала посла Росії, щоб обговорити справу.
Заарештована пара говорить мало. “Вони сприйняли це стоїчно. Видно, що вони профі. Але не розмовляють”, – розповідає джерело, додаючи, що переговори про обмін йдуть на високому рівні. “Тепер ми побачимо, наскільки ці люди насправді важливі для Росії. Це велика гра; очевидно, що Словенія тут лише частинка”.
—
Ярослава Шлапацька, опубліковано у виданні "Ґрунт"